Педагогічний інноваційний досвід

14 листопада 2024 року викладач Дон Алла Вікторівна провела відкрите лекційне заняття з дисципліни «Електроустаткування промислових і цивільних об’єктів» на тему:
«Особливості освітлення виробничих приміщень».

Заняття вирізнялося впровадженням інноваційних форм і методів навчання, зокрема:

• використання презентації PowerPoint для наочного супроводу теоретичного матеріалу;
• застосування Google Форми для інтерактивного контролю знань в кінці заняття;
• демонстрація відеоматеріалу.

Заняття мало чітку структуру, відповідало дидактичним і методичним цілям та відбулося на високому професійному рівні. Здобувачі освіти були активно залучені до навчального процесу, брали участь в обговореннях, відповідали на запитання та демонстрували зацікавленість у темі. Після кожного блоку питань проводиться висновок засвоєного матеріалу. Такий формат сприяв успішному досягненню мети лекційного заняттю.

Застосування сучасних цифрових інструментів у поєднанні з практично орієнтованим підходом допомагає здобувачам освіти розвинути професійні компетентності і сформувати стійкі практичні навички необхідні для подальшої практичної діяльності майбутній спеціалістів в галузі електрична інженерія.

Шляхом плідної співпраці викладача нашого коледжу Сиренко Т.О. та науково-педагогічних працівників Харківського національного університету «Харківський політехнічний інститут» підготовлено та видано монографію на тему: «Надійність і ресурс зварних з’єднань паропроводів».

У монографії детально розглянуто особливості структурно-фазового стану зварних з’єднань паропроводів із теплостійких перлітних сталей як у вихідному стані, так і після тривалої експлуатації в умовах повзучості та втоми. Висвітлено механізми пошкоджуваності зварних з’єднань залежно від їх структурно-фазового стану, технологічних та експлуатаційних чинників. Представлено сучасні методи дослідження структури, визначення властивостей і оцінювання пошкоджуваності, а також подано рекомендації щодо підвищення надійності та продовження ресурсу зварних з’єднань.

Монографія адресована науковцям, інженерно-технічним працівникам електростанцій та підприємств енергетичного машинобудування, а також буде корисною викладачам, аспірантам і здобувачам вищої освіти усіх форм навчання.

Проведене відкрите лекційне заняття з навчальної дисципліни «Приводи технологічного обладнання» за темою «Робоче середовище пневматичних приводів та їх підготовка» було організовано з чітко визначеною метою: формування професійних компетенцій і здатності здобувачів освіти до вибору пневматичних приводів при розробці технологічного процесу в технологічному металообробному обладнанні за рахунок наочного матеріалу в умовах дистанційного навчання.

Актуальність набутого досвіду полягає у доведенні ефективності цільового використання візуалізації та графічних моделей для розвитку критичних інженерних компетенцій (здатності до вибору та проєктування) у складному освітньому середовищі — дистанційному навчанні. Якість підготовки робочого середовища (повітря) є фундаментальною передумовою для надійної роботи та правильного вибору компонентів пневмосистеми.

Основний педагогічний досвід, набутий під час заняття, сконцентрований на успішній реалізації трьох ключових методичних рішень, що забезпечили досягнення поставленої мети:

1. Проблемно-візуалізований підхід до технічних стандартів: Замість сухого викладу стандартів, використано схематичне моделювання. Це сприяє переходу від пасивного сприйняття інформації до активного інженерного аналізу та обґрунтування вибору.
2. Наочність як інтегративний елемент в умовах ДН: Застосування високоякісних анімованих схем функціонування осушувачів та FRL-блоків, а також 3D-моделей обладнання, які важко продемонструвати вживу. Це нівелювало недолік відсутності прямого контакту з реальним технологічним обладнанням, характерний для дистанційного формату.
3. Фокусування на компетенції вибору: Заняття сприяло прямому формуванню професійної компетенції вибору в контексті технологічного процесу.

Узагальнений висновок

Досвід, отриманий під час проведення відкритого лекційного заняття, підтверджує, що поставлена мета щодо формування професійних компетенцій досягається найбільш ефективно за рахунок:

• Цілеспрямованої візуалізації, яка має бути не лише ілюстративною, а й аналітичною (демонструвати процеси та наслідки).
• Інтеграції вивченого матеріалу безпосередньо у контекст проєктування та вибору обладнання (технологічний процес), що є першочерговим завданням для інженера-машинобудівника.

Цей досвід буде впроваджено як систему обов’язкового супроводу лекційного матеріалу з дисципліни «Приводи технологічного обладнання» через візуальні моделі та кейс-завдання, що стимулюють здатність студентів до професійного вибору.

02 грудня 2024 року викладач Печенізька Тетяна Володимирівна провела відкрите заняття з дисципліни «Англійська мова» (група ТЗО-201) за темою: «Мистецтво. Кіно, театр, телебачення».

Заняття мало чітку структуру, відповідало поставленим дидактичним і методичним цілям та пройшло на високому методичному рівні. Успішна інтеграція аудіовізуальних засобів навчання (аудіозаписів, відеофрагментів) сприяла підвищенню позитивної мотивації студентів до вивчення теми, створенню атмосфери реального мовного середовища. Ефективне поєднання різних видів мовленнєвої діяльності –  аудіювання, говоріння, сприйняття та відтворення нової лексики – допомогло у формуванні мовленнєвих компетенцій студентів на занятті. Різноманітність  завдань сприяла розвитку критичного мислення та комунікативних навичок.

26 вересня 2023 року викладач Бурлака Ганна Вікторівна провела відкрите заняття з дисципліни «Українська мова» (група ТЗТ-201) за темою: «Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні».

Для формування мовних компетенцій студентів у галузі рідної мови в процесі заняття вміло та доречно поєднано різні форми та види роботи з мовним матеріалом, що формують цілісну систему освітньої діяльності, спрямовану  на здобуття знань, умінь і навичок, потрібних майбутнім фахівцям. Ефективним було виконання студентами різнопланових завдань, у тому числі й тестових, а також вправ творчого характеру – моделювання мовного матеріалу, зміна та побудова мовних одиниць.

Використані засоби наочності (презентація, відеофрагменти) допомагають в оволодінні навчальним матеріалом і сприяють більш успішному його практичному застосуванню в умовах дистанційної освіти.

21.03.23р. викладач Обченко Олександр Миколайович провів відкрите онлайн-заняття у групі ОВА-201 з предмету “Історія України” за темою “Десталінізація та реабілітація. Шістдесятництво. Зародження дисидентського руху.” На занятті, через розуміння причинно-наслідкових чинників, були сформовані знання про процеси десталінізації та нові явища у сфері культури у період “хрущовської відлиги”. За допомогою формування у студентів критичного мислення виявлялася їхня громадянська позиція до історичних подій, що вивчаються. 

Викладачі циклової комісії «Конструкції та обслуговування транспорту та двигунів внутрішнього згоряння» поділились досвідом проведення занять в дистанційній формі.

Трофимова Наталія Борисівна  провела заняття на тему «Основні відомості про взаємозамінність» з предмета «Стандартизація». На занятті продемонстровані різноманітні інструменти дистанційного навчання (Презентація РowerPoint, GoogleJamboard, GoogleForm тощо). Ці інструменти дозволяють підвищувати активність студентів на занятті, проводити рефлексію заняття. В результаті застосування таких доступних інструментів студенти стають активними учасниками освітнього процесу і мають можливість оцінювати себе на занятті.

Насальський Віктор Анатолійович провів відкрите заняття на тему «Конструкція газорозподільного механізму» з дисципліни «Конструкція та динаміка двигунів внутрішнього згоряння». Лекція проводилася в діалоговому режимі з використанням проблемних питань. Викладач мотивує засвоєння навчальної теми майбутньою навчальною діяльністю студентів з вибору конструкцій схем механізмів газорозподілу двигунів у залежності від умов експлуатації. Доцільно та грамотно були застосовані засоби презентації навчального матеріалу.

Викладачі дуже вдало керують пізнавальною активністю студентів, підтримують інтерес, формують мотивацію навчання, демонструючи високу професійно-педагогічну культуру та майстерність педагогічного спілкування.